- мрець
- —————————————————————————————мрецьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
мрець
Смотреть что такое "мрець" в других словарях:
мрець — мерця/, ч. Померла людина; покійник … Український тлумачний словник
вампір — а, ч. 1) За народним повір ям – перевертень, мрець, що виходить ночами з домовини і ссе кров сплячих людей; упир, вурдалака. 2) перен. Про людину, яка мучить або нещадно експлуатує залежних від неї людей; кровопивця. 3) Рід великих кажанів, що… … Український тлумачний словник
зомбі — незм., ч. 1) Ожилий мрець, вовкулак. || перен. 2) Дивна, химерна істота … Український тлумачний словник
мертвець — ця/, ч. Те саме, що мрець … Український тлумачний словник
мертвий — а, е. 1) Такий, у якому припинилося життя; померлий; прот. живий. || у знач. ім. ме/ртвий, вого, ч.; ме/ртва, вої, ж. Мрець. || Про частини тіла мерця. || Засохлий, завмерлий, сухий (про рослинність). || перен. Надзвичайно схвильований,… … Український тлумачний словник
мертвяк — а/, ч. Те саме, що мрець. || перен. Про людину в стані фізичного або духовного занепаду … Український тлумачний словник
тіло — а, с. 1) Матерія, речовина, що так чи інакше обмежена в просторі; окремий предмет у просторі. || мат. Частина простору, обмежена з усіх боків; те, що має довжину, ширину і глибину. Геометричне тіло. || В обчислювальній техніці – внутрішня частина … Український тлумачний словник
умирущий — (вмиру/щий), а, е. 1) Який не може жити вічно; смертний. 2) Який умирає. || у знач. ім. умиру/щий, щого, ч.; умиру/ща, щої, ж. Той (та), хто вмирає. || рідко. Те саме, що мрець … Український тлумачний словник
умрець — умерця/, ч., зах. Мрець, небіжчик … Український тлумачний словник
вампір — 1) (за повір ям мрець, що нібито виходить ночами з домовини і ссе кров сплячих людей), упир, перевертень, песиголовець, песиголова, вурдалак(а), вовкулак(а) 2) перен. кровопивця, деспот, узурпатор, тиран … Словник синонімів української мови
